Державне бюро розслідувань (ДБР) взялося відновлювати справедливість у справах Майдану. І вручило обвинувальний акт активістці та колишній народній депутатці Тетяні Чорновол. Її звинувачують в умисному вбивстві за попередньою змовою у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. Максимальне покарання — довічне позбавлення волі.

Від початку Революції гідності минуло сім років. За цей час розкрито злочини проти майданівців. Винних у вбивствах покарано. Здійснено успішні реформи у правоохоронній і судовій системах. А за судовими процесами над експрезидентом Віктором Януковичем і його міністрами спостерігала вся країна. Принаймні так мало би бути.

Що змінилося в одній з ключових справ Майдану після обміну обвинувачених екс-бійців «Беркуту»

Як спеціальне судове провадження може розвалити одну з найважливіших справ Майдану

Як просуваються розслідування вбивств Павла Шеремета, Катерини Гандзюк і злочинів Віктора Януковича під час Революції гідності

У справах Майдану стався черговий сумнівний поворот. Зранку 10 квітня Державне бюро розслідувань (ДБР) прийшло з обшуками до колишньої депутатки «Народного фронту» та учасниці Майдану Тетяни Чорновол. Причиною цього стали події 18 лютого 2014 року, а саме підпал офісу Партії регіонів у Києві на вулиці Липській.

Потенційно вона може завдати удару по позиції обвинувачення у судових справах щодо верхівки режиму Януковича

Андрій Любович працював у органах прокуратури майже все професійне життя, але під час головування Юрія Луценка зробив перерву на кілька років

Чому документ про амністію учасників Революції гідності викликає нарікання та чим загрожує його скасування

Як нинішня влада ставиться до справ Майдану

Працівники Офісу генпрокурора представляють державне обвинувачення в 59 справах, які розглядають київські суди. Загалом у них фігурує 141 підозрюваний.

19 лютого 2014 року Володимир Голоднюк прибув на Майдан забрати додому сина Устима, який тоді перебував на барикадах, проте хлопець відмовився покидати друзів і столицю взагалі. Через кілька годин, 20 лютого, Устима Голоднюка вбили беркутівці. З того моменту минуло шість років, чоловік досі не може забути день, коли втратив свою дитину.

Чи можливий вирок у справі про розстріли на Інститутській

Одна з найбільш важливих судових справ сучасної України добігає кінця. Майже чотири роки судових засідань. 130 допитаних постраждалих. Майже 100 свідків. Години й години відеозаписів. Терабайти фотографій. Сотні сторінок слідчих експериментів. Кілька розбитих міфів. Все це – про суд щодо розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014-го

Які злочини часів Революції гідності досі лишаються не розкритими?

Ввечері у вівторок, 26 листопада, близько 20 активістів провели акцію підтримки адвокатки родин Небесної Сотні Євгенії Закревської. Учасники акції підтримали вимоги Закревської і закликали депутатів зібратися на позачергове засідання парламенту, аби ухвалили зміни до законодавства, яке розблокує розслідування справ Майдану і дозволить слідчим, які займалися розслідуваннями злочинів часів Революції гідності впродовж кількох років, продовжити свою роботу. На акції також була присутня й сама Закревська. Вона додала, що її голодування "не є способом вирішити проблему, а лише спосіб привернути увагу". Вона зазначила, що представники парламенту нібито готові прийняти необхідні зміни до законодавства. Втім, адвокатка пояснила, що продовжуватиме голодувати, допоки депутати не проголосують за потрібні законодавчі ініціативи. Як відомо, 21 листопада Євгенія Закревська оголосила голодування, аби привернути увагу до проблем із розслідуванням справ Майдану. Зокрема, до складнощів із законодавством, яке з 20 листопада цього року не дозволяє слідчим прокуратури продовжувати свою роботу. Станом на 26 листопада про голодування разом із Закревською оголосили 8 людей, серед яких ветерани війни на Донбасі та постраждалі під час Революції гідності.

Ризики для справ Майдану. Загрози для справ Майдану. Загрози й ризики для справ Майдану.

Хто розслідуватиме справи Майдану після 20 листопада цього року

Як Державне бюро розслідувань може поставити на паузу розслідування справ Майдану

Меморіал Небесній сотні у Києві потрібен. Проте заради нього дехто готовий пожертвувати розслідуваннями злочинів часів Революції гідності.

Звідки взялися «грузинські снайпери Майдану» й чому суд відмовився їх допитувати

Чому прокуратура намагалася повернути тітушковода Юрія Крисіна з Торецької колонії до Києва, а суд півроку не може почати розглядати його справу

Через які закони виникають проблеми з розслідуванням злочинів часів Революції гідності

Чи справді завершено розслідування справ щодо розстрілів майданівців на Інститутській

Що відомо про вбивства силовиків під час Майдану

Тиждень поспілкувався з керівником Управління спе­ціаль­­них розслідувань Сергієм Горбатюком про розслідування злочинів часів Революції гідності, зволікання з розглядом цих справ у судах та замах на життя президента-втікача Віктора Януковича.

Розслідування справ Майдану вкотре під загрозою. Якщо бути точнішим – йдеться про розстріли 20 лютого на Інститутській у центрі Києва. Однак цього разу ризики виникли не через зміни до законодавства, діяльність старих судів чи халатну роботу експертів. Проблемою, як дивно б це не звучало, став меморіал Небесній сотні. Встановлений на місці масових розстрілів майданівців.

Чому тітушковода Юрія Крисіна відправили до колонії, а його поплічник Сергій Чемес визнав свої злочини часів Майдану

Суд у справі про розстріли на Інститутській за три роки фактично виконав половину роботи

У Києві скоїли напад на суддю Сергія Дячука. Він найбільше відомий тим, що веде один із ключових процесів у справах Майдану. У понеділок ввечері підозрюваному обрали запобіжний захід. На суді він оприлюднив свою версію подій

Що змінилося в кримінальних провадженнях у справах Майдану після внутрішньої реформи в Генеральній прокуратурі

Розгляд справи про державну зраду екс-президента під час окупації Криму йде до завершення. Тиждень дізнався про долю решти проваджень стосовно діянь Віктора Януковича

В ході розслідування справ Майдану вдалося встановити, скільки грошей отримували провладні бандформування

Чим небезпечна реформа Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ

Для протестувальників на Майдані складним був не лише день 18 лютого 2014-го, але й подальша ніч. Не в останню чергу через озброєних тітушок біля Головного управління міліції Києва.

Чому справа майданцівця, який начебто стріляв по співробітниках МВС у лютому 2014-го, зайшла в глухий кут

«А ти знаєш, що Іван Бубенчик зник? Це майданівець, який розповідав на камеру, як 20 лютого стріляв по силовиках», – занепокоєно говорить колега-журналіст.

Юрій Крисін потрапив у СІЗО. Першою емоцією від цього короткого повідомлення був… шок.

Чи вдасться до умовного покарання додати 10 років позбавлення волі особі, що зажила слави «тітушковода»

Рішення про дозвіл на розслідування оголосили за відсутності усіх захисників екс-президента. Чому так відбулося?

Як другий етап судової реформи може вплинути на перебіг резонансних процесів

Обвинувачений у «хуліганських діях» щодо убитого журналіста видання «Вєсті» В’ячеслава Веремія Юрій Крисін отримав вирок суду за свої дії. Чотири роки умовно.

Що перешкоджає розслідуванню справ Майдану

Тиждень.ua спробував розібратись у деталях підозри Сергію Поготову, Анатолію Серединському та Ігорю Бабичу. Незалежно від того, чим завершиться справа двох нинішніх поліцейських та їхнього колишнього начальника, матеріали дозволяють відтворити хронологію подій, які призвели до так званої АТО в центрі Києва, більш відомої як силовий розгін Майдану 18-19 лютого.

Другий день суду над посадовцями МВС, підозрюваними у низці злочинів часів Майдану, дав тільки часткові відповіді на численні питання щодо цієї справи

Департамент спецрозслідувань Генпрокуратури у відповідь на закиди міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у "надуманості" обвинувачень щодо його підлеглих за допомогою інфографіки показав, як підозрювані Бабич, Серединський та Поготов 18-19 лютого 2014-го координували дії силовиків під час розгону протестувальників у центрі Києва

Як підозрювані у злочинах проти Майдану поліцейські, а також їхній колишній начальник залишилися необмеженими у правах, принаймні до понеділка

Четверо «беркутівців» з одного підрозділу. Містком для об’єднання двох епізодів в одну справу, вочевидь, послужив Віталій Гончаренко – він єдиний, на кого є докази участі в обох подіях.

Що далі від Революції гідності, то більше шансів у багатьох підозрюваних у справах Майдану уникнути відповідальності

У справах, пов’язаних із Майданом, фігурують не лише колишні беркутівці, а й тітушки. Проте, як і в ситуації із силовиками, за ґратами СІЗО опиняються рядові виконавці, організатори ж уникають арештів.

Колективна відповідальність як основний аргумент адвокатів проти покарання колишніх бійців «Беркута»

Чи не найпопулярніше запитання в суспільства, коли мова заходить про розслідування справ Майдану: «Чому досі ніхто не покараний?».

Після зривів засідань Святошинський суд повернувся до звичного режиму роботи і продовжує допит потерпілих під час розстрілів на Майдані.

З другої спроби відеодопит Віктора Януковича у Святошинському суді Києва таки відбувся.

Два з половиною роки минуло від моменту, коли дві роти бійців «Беркуту» потрощили автомобілі активістів Автомайдану в Кріпосному провулку та на вулиці Щорса. Втім, за доброю традицією, судові засідання по суті цих епізодів навіть не починалися.

Жоден суддя, обвинувачений у переслідуванні активістів Майдану, за два роки так і не був засуджений за винесення неправомірних рішень. Максимальне покарання, яке вони дістали, — звільнення