Все пробачено?

Теракти в тижневику Charlie Hebdo та в крамниці Hyper Cacher у Парижі висадили в повітря чимало стереотипів та автоматизмів буденного французького життя. «Ми змінилися!» – оптимістично заявляють французи, сподіваючись, що шок від убивства журналістів згуртував різнокультурне населення країни в політичну націю.

Антон Цайлінґер: «Наука не може бути мотивована застосуванням винаходу в майбутньому»

Тиждень поспілкувався з президентом Австрійської академії наук Антоном Цайлінґером про розвиток і джерела фінансування науки в Австрії та роль Академії наук у цьому процесі.

Експансія люті

Франції не вдається отямитися від шоку після розстрілу журналістів тижневика "Charlie Hebdo".

Різдвяні персонажі: «Три царіє со дари»

Що символізують три царі-мудреці, які перейшли через пустелю

Тривожна траєкторія

Дехто побоюється, що частка торгівлі у світовому ВВП сягнула піка. Стверджувати поки не варто

Як у морі кораблі

ЗВТ між Європою та Америкою була б вигідна всім. Але невідомо, чи вдасться її створити

Світ про Україну у 2014-му: рік тривоги

2014-й можна було б назвати роком відкриття України у міжнародній пресі, якби не настільки сумні приводи та клопітка робота російської пропаганди.

Вайра Віке-Фрейберґа: «Після розпаду СРСР Захід мав надто романтичний погляд на Росію»

Тиждень поспілкувався з шостим президентом Латвії Вайрою Віке-Фрейберґою під час її візиту до Києва, організованого посольствами Латвії та Швейцарії в Україні у рамках проекту «Міжнародні лекції в Києві», про стратегію ЄС щодо України, відмінності між «новими» і «старими» державами Євросоюзу та протидію російській пропаганді.

Владимир Петронієвич: «Щоб ефективно допомагати внутрішньо переміщеним особам, не треба чекати оголошення воєнного стану»

Член виконавчого комітету Європейської ради у справах біженців та вигнанців (ECRE), консультант ПРООН Владимир Петронієвич в інтерв’ю Тиждень.ua розповів про практичний досвід Сербії, яка за короткий час пережила низку збройних конфліктів на Балканах, у врегулюванні питання внутрішніх переселенців та біженців

Путінський народ

Російський президент залишається популярним завдяки своїй авантюрі в Україні, але все може змінитися швидше, ніж здається

Лєв Ґудков: «Аморальність і цинізм – надзвичайно важливі складові російського суспільного простору»

Директор Аналітичного центру Юрія Левади Лєв Ґудков розповів Тижню про об’єктивний рівень підтримки російським суспільством анексії Криму та бойових дій на українській території, про відсутність у жителів РФ розуміння власної відповідальності за агресивну зовнішню політику держави та причини нездатності росіян до ефективного протесту.

Мрії відкладаються

Грузія марнує здобутки ліберальних реформ

Чи треба розбивати цифрові монополії?

Європейські заходи проти Google захищають компанії, не споживачів

Петрушка Шустрова: «Єдиний сенс існування території з невизначеним статусом – бути чорною зоною нелегальної торгівлі»

Чеська дисидентка, авторка низки документальних фільмів про зони заморожених конф­ліктів Пéтрушка Шустрова поділилася з Тижнем міркуваннями про реакцію свого суспільства на активну русофілію нинішнього президента Земана, репресії супроти кримських татар в анексованому Криму як прояв відвертого расизму РФ, заморожені конфлікти та мовчання російських дисидентів.

Невесела перспектива

Нова холодна війна між Росією і Заходом? Па­м’я­таючи тривалу конфронтацію між Сходом і Заходом, що завершилася падінням Берлінського муру, можна провести чимало зловісних паралелей: російські танки і військова техніка перетинають кордони сусідніх держав, НАТО проводить масштабні навчання поблизу території РФ, російські винищувачі порушують повітряний простір країн Заходу, лунають закиди в шпигунстві, відбуваються взаємні вигнання дипломатів, Кремль звинувачує Захід у спробах дестабілізувати Росію, а газетні заголовки у всьому світі застерігають щодо нової конфронтації з Москвою.

Польські успіхи

Призначення Дональда Туска – нагорода за європейські прагнення Польщі

Неквапом до Європи

Проросійські партії в корумпованій державі програли з невеликою різницею

Майрбек Вачагаєв: «Чечня стала каталізатором радикальної зміни настроїв на Північному Кавказі»

Президент Асоціації кавказьких студій в Парижі, колишній постійний представник президента Чеченської Республіки Ічкерія Аслана Масхадова в Росії Майрбек Вачагаєв у розмові із Тижнем поділився спостереженнями щодо нинішньої ситуації і настроїв на Північному Кавказі.

Генрик Літвін: «Усі основні політсили Польщі мають однаковий підхід до України»

Тиждень розмовляв із послом Республіки Польща в Україні Генриком Літвіном про роль його держави у ЄС, суперечливі сторінки в історії двох народів та успіх польського середнього класу.

Куди інші бояться ступити

Неоднозначна стратегія торгівця бондами в гонитві за прибутками

Нова східна політика

Думки двох найбільших партій розходяться, але позиція німців щодо Росії загалом стає жорсткішою

Мало радощів

Росія буде найбільшим випробуванням для нової очільниці європейської зовнішньої політики

Слава Рабіновіч: «Ніколи у своїй пострадянській історії РФ не залежала від імпорту настільки, як тепер»

Слава Рабіновіч – один із небагатьох російських му­ль­­тимільйонерів, які від­крито критикують Путіна за його політику. Нещодавно, після виступу на інвестиційному форумі, який щороку проводить CFA Society Ukraine, пан Рабіновіч погодився поспілкуватися з Тижнем про проблеми та перспективи російської економіки.

Якого курсу дотримується Грузія

«Більше Європи, більше НАТО в Грузії» пообіцяла новий міністр закордонних справ Тамар Беручашвілі 11 листопада, після першої зустрічі в Тбілісі у ранзі міністра з данським колегою Мартіном Лідеґором. Але ці слова першого дипломата країни багато хто може піддати сумніву. Тиждень тому, 5 листопада, Тамар Беручашвілі, тоді ще заступниця міністра закордонних справ Майї Панджикідзе, разом із нею подала у відставку. Вона поділяла думку свого керівника в тому, що «євроатлантичний курс Грузії в небезпеці». Пізніше цей пасаж Беручашвілі назве «емоційно-солідарним непорозумінням».

Андрєй Зубов: «Із криз Росія виходила завдяки налагодженню зв’язків із закордоном та вступу до європейських політичних союзів»

Тиждень розмовляв з істориком Андрєєм Зубовим, який одним із перших серед російських інтелектуалів публічно засудив анексію Криму. Професор поділився міркуваннями щодо нинішньої ревізії національної історії в РФ, а також охарактеризував наукову рецепцію фактичної політики її ізоляції та потребу системної декомунізації і люстрації як реальних кроків пострадянських теренів, зокрема й самої Росії, в бік демократії.

Досі за муром

Великі компанії неохоче розміщують штаб-квартири по східний бік старого внутрішнього кордону Німеччини